Доцент кафедри французької філології нашого університету взяв участь у Міжнародній конференції «Проблеми перекладу периферійних різновидів мови» у Будапештському університеті

Андрій Білас, доцент кафедри французької філології, взяв участь у Міжнародній науковій конференції «Проблеми перекладу периферійних різновидів мови», організованої Міжвузівським центром французьких студій Будапештського університету імені Лоранда Етвеша. Конференція проходила на базі Гуманітарного факультету в Міжвузівському центрі французьких студій. Учасниками конференції стали 30 науковців, фахівців з французької розмовної мови та перекладознавства з університетів Франції, Німеччини, Польщі, України, Італії, Румунії, Чехії та Туреччини.

Роботу конференції з вітальним словом відкрив радник з питань культури та співробітництва Посольства Франції в Угорщині і директор французького інституту в Угорщині Фредерік Розе. У роботі конференції взяв участь видатний французький соціолінгвіст і арготолог, автор численних наукових праць і словників у контексті арго, професор Паризького університету Жан-Пьєр Гудайе. Предметом обговорення наукової конференції були питання соціолінгвістичного та перекладознавчого характеру у сфері французького класичного арго та сучасної французької молодіжної розмовної мови.

Тематика презентацій вражає своєю палітрою: переклад вульгаризмів і арготичних висловлень, стратегії перекладу словесної трансгресії, відтворення фамільярного регістру в науково-популярних текстах, можливість перекладу сленгових елементів Міської комедії Iнсе Сане та паризького андеграунду, відтворення «аватарів» Сан-Антоніо Фредеріка Дара та вербалізації «патаует» на матеріалі творів Альберта Камю, старіння перекладу у контексті арго, (не)перекладність периферійних різновидів мови, переклад так званих приміських французьких фільмів, відтворення арготичних деномінацій концептів «гроші» і «сексуальність» та інші.

Натомість Андрій Білас запропонував для обговорення тему «Переклад арготичного мовлення у франко-українському літературному просторі», яка викликала жваву дискусію серед зарубіжних колег. Наш науковець поділився власним досвідом практичного застосування наведених ним прийомів стосовно перекладу французької арготичної лексики засобами української розмовної мови, яка інтенсивно розвивається у наші дні, зокрема й завдяки інтенсивному франко-українському літературному діалогу.